2. Теоретичні засади економічного аналізу

2. Теоретичні засади економічного аналізу

Економічний аналіз – сукупність аналітичних процедур, метою яких є одержання висновок та рекомендацій щодо прийняття оптимальних управлінських рішень стосовно досліджуваного економічного об’єкта чи явища

Родоначальником систематизованого аналізу на рівні підприємства як складового елементу бухгалтерського обліку вважають француза Жака Саварі (1622-1690), який увів поняття синтетичного та аналітичного обліку.

Економічний аналіз виконує наступні основні функції: оціночна, пошукова, діагностична.

У ході оціночного аналізу встановлюють відмінності фактично досягнутого стану від запланованого (бажаного) шляхом порівняння з установленими критеріями.

За допомогою діагностичного аналізу дають якісну характеристику об’єкта, що аналізується, встановлюють причинно-наслідкові зв’язки.

Пошуковий аналіз полягає в обґрунтуванні рекомендацій з переведення об’єкта в бажаний стан, виявленні глибинних резервів підвищення ефективності діяльності підприємства.

Для виконання завдань та досягнення мети економічного аналізу необхідно дотримуватись наступних принципів:

· базування на державному рівні (передбачає оцінку певних проявів економічного життя з врахуванням їх відповідності державній, економічній, екологічній, міжнародній політиці та законодавству);

· науковості (передбачає застосування наукової методики та організації аналітичних досліджень);

· системності (передбачає оцінку економічного, політичного, соціального, екологічного, науково-технічного аспектів у їх взаємозв’язку та взаємообумовленості);

· комплексності (передбачає комплексну оцінку всіх показників діяльності, їх зміну і розвиток у просторі та часі, за кількісними та якісними ознаками

· конкретності і дієвості (передбачає конкретну спрямованість досліджень, забезпечує розроблення конкретних пропозицій для прийняття оптимальних управлінських рішень);

· рейтингової оцінки (передбачає визначення приорітетів у досягненні поставленої мети, черговості здійснення заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності, швидку адаптацію до вимог ринку);

· демократичності, масовості (передбачає участь у дослідженні широкого кола зацікавлених осіб, доступність, прозорість, переконливість висновків і пропозицій);

· оперативності (передбачає здійснення аналітичних досліджень в необхідних обсягах і в потрібний час);

· ефективності (передбачає, що затрати на проведення аналізу повинні давати багатократний ефект).

Класифікація видів економічного аналізу:

· за роллю в управлінні: управлінський, фінансовий;

· за періодом дослідження: попередній (перспективний, прогнозний) та наступний (подальший, ретроспективний). Наступний в свою чергу ділиться на оперативний (ситуаційний) та підсумковий (заключний);

· за просторовою ознакою: внутрішньогосподарський, міжгосподарський

· за ступенем охоплення об’єктів: комплексний, тематичний (цільовий);

· за об’єктами: техніко-економічний, соціально-економічний, статистико-економічний, економіко-екологічний, фінансово-економічний, маркетинговий, аудиторський, моніторинг;

· за методикою вивчення об’єктів: порівняльний, діагностичний, факторний, маржинальний, функціонально-вартісний, стахостичний, економіко-математичний;

· за суб’єктами аналізу: внутрішній, зовнішній.